Народні депутати України ухвалили в другому читанні законопроєкт про дерадянізацію адміністративно-територіального устрою. На що він вплине, пояснюють аналітики Центру спільних дій.
З назви законопроєкту може здатися, що він стосується назв населених пунктів, але насправді рішення дерадянізує законодавство. Наразі адміністративно-територіальний устрій України регулюється застарілим радянським законодавством. Законопроєкт 8263 це змінює.
Зокрема, з карти України зникнуть селища міського типу. Їх замінять на селища. Також законопроєкт пропонує категоризувати населені пункти за двома основними критеріями: кількістю населення та типом забудови.
Законопроєкт визначає, що:
-
містами є населені пункти з переважно компактною забудовою та чисельністю мешканців не менше 10 000 осіб;
-
селищами є населені пункти із переважно садибною забудовою та чисельністю мешканців понад 5 000 осіб. Населені пункти з чисельністю мешканців до 5000 осіб є селами.
“Жорстка прив’язка до кількості мешканців є невиправданою, оскільки чимало населених пунктів із населенням меншим за 10 000 осіб є містами впродовж щонайменше кількох останніх століть. Їхнє переведення до категорії селищ буде невиправданим і необґрунтованим. Крім того, через різке скорочення населення, його масове вимушене переміщення всередині країни внаслідок війни значна кількість населених пунктів втратить статус міст, хоча їхні мешканці ведуть міський спосіб життя”, — вважає аналітикиня Оксана Заболотна.
Законопроєкт чітко врегульовує порядок та підстави утворення, ліквідації районів, населених пунктів та зміни категорії населених пунктів. Утім, він має ще один недолік: не заповнює правову прогалину щодо зміни адміністративних центрів областей. Це питання є актуальним із огляду на тривалу тимчасову окупацію Донецька та Луганська.
Детальніше про цей законопроєкт аналітики розповідатимуть у суботньому випуску подкасту “Ок, і шо”, який можна послухати в зручний час на Apple Podcasts та Google Podcasts.
Андрій Карпенко
